Це домашня робота однієї з учениць, за хмаркою слів та кросенсом на один з віршів- верлібрів спробуйте відгадати, в якому класі вона навчається?
Публікації
.png)
.png)
хто автор поезії?
І досі сниться:💤 під горою Меж вербами та над водою Біленька хаточка.🏠 Сидить Неначе й досі сивий дід👴 Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча.👶 І досі сниться, вийшла з хати Веселая, сміючись, мати,👩 Цілує діда і дитя Аж тричі весело цілує,👄👄👄 Прийма на руки, і годує, І спать несе. А дід сидить І усміхається☺, і стиха Промовить нишком: – Де ж те лихо? Печалі тії, вороги? І нищечком старий читає, Перехрестившись, Отче наш🙏🙏🙏. Крізь верби сонечко сіяє І тихо гасне. День погас І все почило. Сивий в хату Й собі пішов опочивати.
Прочитайте уривок та назвіть автора
Було се 1241 року. Весна стояла в тухольських горах. Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців. Се новий тухольський боярин, _______ХТО?__________, справляв великі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя,— бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя; недавно він появився в тих горах і побудував собі гарну хату і оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами. По учті рушили на лови в тухольські ліси. Лови на грубого звіра — то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть. Тури, медведі, дики — се небезпечні противники; стрілами з луків рідко кому удасться повалити такого звіра; навіть рогатиною, яку кидалось на противника при відповіднім приближенню, нелегко дати йому раду. Тож остатньою і рішучою зброєю було важке копіє, яким треба було влучити противника зблизька, власноручно, з цілою силою, ві...
