7.

Вчитися любові до рідного міста, рідної землі треба у таких людей, як Володимир Вознюк. Майже пів віку, з 1972 року і до сьогодні, працює директором Чернівецького літературно- меморіального музею Ольги Кобилянської. За цей час підготував і видав ряд дуже вартісних дослідницьких літературознавчих книг та путівників про Ольгу Кобилянську.  

А ще він автор поетичних збірок, пісень. Вірші почав писати ще навчаючись в школі – їх друкували в газетах і журналах, колективних збірках.  У поезіях часто  оспівує рідне місто Чернівці, поет розуміє, що завжди бути вдома не може, з рідного краю інколи доводиться виїздити. Але Чернівці завжди в ньому, атмосфера батьківщини постійно в його душі.  Найважче дається розлука з рідним містом. Він відчуває синівську любов і повагу до Чернівців. Володимир Вознюк переконаний, що куди б не повела дорога, він все одно серцем залишиться  під небесами Чернівців, бо знає, що повернеться додому, на Буковину, в Україну. 

Коментарі